Шлях цешанівський Цешанів

Цешанів

Місто повстало в 1590 році на інтенсивній хвилі урбанізації руських земель Польші. Після періоду динамічного розвитку, новий міський осередок в половині XVII століття почав переживати труднощі. Місцевість була переслідувана солдатськими реквізиціями, що характеризувалися пожежами і епідеміями заразних хвороб. Важким досвідом для Цешанова були часи повстання Богдана Хмельницька. Осінню 1648 року козацько-татарські війська добралися до Цешанова, здобули замок - місцезнаходження власників і в значній частині спалили місто.

Декілька років пізніше, під час переходу шведських відділів навесні 1656 року, мешканці наразилися знову на повторні грабежі і знищення. Воєнний період тривав до осені 1672 року, коли місто знову, але вже в останній раз, було спалене татарами. Під палаючим Цешановом провадив шлях переможнгої походу проти татарських загонів військ гетьмана Яна Собєського, який тим самим записався в історії міста. Направлений через Собєського відділ поручика Романа Лінковича на світанку 7 жовтня згаданого року розбила під Цешановим татарський загін. Згідно локальній традиції у боротьбі з нападаючими брали участь також мешканці міста; деякі з них за своєї вчинки були пізніше нобілітовані. Татари були вигнані у напрямі багна і ставу, де багато з них потопилося, частина дісталося до неволі. У сутичці згинув один з татарських сановників. Убитих, однаково як ворогів, так і власних солдатів, поховано в декількох могилах.

На одній з них, при в'їзді до міста від півдня, в 1883 році поставлений був пам'ятник Яна III Собєського. Має він форму шестибічного обеліска, поставленого на високому цоколі. Цілість коронована кулею і хрестом з півмісяцем біля підстави. На стінках обеліска і цоколя розташовані чавунні таблички, два медальйони, один з погруддям короля Яна III Собєського, другий з гербом Речіпосполитої трьох народів : Польщі, Литви і Русь. По боках гербового медальйона поміщено дві епітафійні таблички з написами на польській мові і українській з російським нальотом (так зване язиціє). Польська табличка має наступний зміст: ЯН III СОБЄСЬКИЙ / ПОЛЬСЬКИЙ / КОРОЛЬ розгромив під Цешановим 6 жовтня 1672 р. [має бути "7" - прип. Я. M.] / татарські орди і тисячі військовополонених з ясиру[sic!] звільнив / ШАНУЮЧИ ПАМ'ЯТЬ ЗАХИСНИКА ПОЛЬЩІ І ХРИСТИЯНСТВА / від турецьких татарських наскоків як також польських і руських бойовиків / яких попели ця могила прикриває / MЕШКАНЦІ [sic!] ЦЕШАНОВА І ОКОЛИЦІ / в 200-у річницю оборони Відня / 12 вересня 1883. / цей пам'ятник заснували".

Плита на російській мові відрізняється певними подробицями і інтерпретацією історичних фактів. Пам'ятник, як свідоцтво своєї епохи, є незважаючи на все, позитивним прикладом згідного співжиття двох проживаючих поряд націй. Потрібно при цій нагоді згадати, що також ерекційний акт пам'ятника, замурований в спеціальному тайнику усередині монумента, складеним був на двох мовах і заключав кількадесят тодішніх прізвищ мешканців Цешанова.

По сусідству з пам'ятником є дві могили, які локальні перекази пов'язують з битвою під Цешановим в 1672 році. Перша з них має форму кургану зі значними розмірами, який був коронований первинно хрестом. Друга розміщена є при дорозі до Хотилюбу. На її вершині височіє капличка, яка є обсадженою липами, як говорять місцеві перекази, королем Яном III. Ще інша злокалізована могила була при дорозі до Жукова, у північній стороні міста.
Після знищень, місто повільно піднімалося з руїн. Велику роль в цей час здійснили два чергові представники роду Белжецьких, тодішні власники цешановських маєтків : Олександр Станіслав Белжецький, подільський воєвода (пом. 1677) і його син Адам Антон Белжецький, каштелян перемишльський, пізніше бедзький, королівський ротмістр, командувач броньового загону в молдавській експедиції в 1691 році. Мешканці завдячують Белжецьких численні привілеї. Їх піклуванням король Ян III Собєський підтвердив в 1681 році міські права, а до герба Цешанова додав шишак з трьома плюмажами, прапори, мечі, гарматні дула і кулі.

З сімнадцятовічною традицією Цешанова пов'язує шанована в місцевому костьолі картина Богоматері з Дитятком. Це зображення було привезене домініканами, які прибули до міста завдяки фонду Олександра Станіслава Белжецького з 60 і 70 років XVII ст. Вже тоді Божа Мати у своєму чудесному зображенні захищала мешканців в скрутних часах татарських наскоків, а згідно з локальними переказами, зазначеними Томашем Рога, допомогла одній з мешканок щасливо повернутися з турецької неволі. Тепер картина Богоматері Цешановської відома своєю копією з XIX століття.

Цешанів, незважаючи на знищення в роки І і II світових воюн, зберіг цікавий комплекс пам'ятників. Поряд із згаданими памятками на шляху спадщини часів Яна III Собєського, відносяться до них приклади дерев'яного і мурованого містечкового будівництва. У пейзажі міста домінує башта парафіяльного костелу Святого Войтеха(1800, 1899р.), збкдованого на місці більш ранньої святині отців домініканів. В Цешанові знаходиться також давня греко-католицька церква Святого Юрія (1900р.) з унікальною поліхромією, а також покинута єврейська синагога (1889р.). Гідне огляду є також кладовище -пам'ятника з галереєю надгробних статуй (XIX/XX ст.).