Шлях яворівський Краківець

Краківець

Kраківець, це давнє містечко, лежаче на львівському шляху, в межах давньої землі перемишльської, на стику з землею белзькою і львівською. Міські права отримав в 1425 році при допомозі Фредрів. Від XVI століття був сусідом на сході з посадою яворівського старостату. За часів Яна Собєського власником Kраківця був Андрій Ладоховський, що походить із старого руського роду. Ладоховський, відомий баламут і забіяка, не був легким сусідом. У 1650 році між ним ,а пізнішим королем, тривали бурхливі спори, які закінчилися разом із смертю Ладоховського в 1653 році. Згідно з сарматським звичаєм, як зазначив Владислав Ложинський, цей забіяка "закінчив бурхливе життя прекрасним заповітом".

Найбільший період розкішності переживав Kраківець наприкінці XVIII століття, за часів Iгната Цетнера, воєводи бедзького, який заклав тут один з найпрекрасніших садів в тодішній Речіпосполитій. З цього періоду походить, захоплюючий своєю архітектурою, костел пізнього бароко Святого Якова (1785-1787). У місцевій церкві Святого Миколая (1813r.) знаходиться василіанський іконостас з XVII/XVIII ст., що походить з одного з монастирів. Цінні приклади надгробного каменярства, також із бпусненських майстерень, існують на місцевому багатоконфесійному кладовищі. У містечку є крім того приклади дерев'яної і мурованої забудови з кінця XIX і XX ст.