Шлях Немирівський

Завадів

Завадів був найдалі висунутим на північний захід селом давньої посади яворівського старостату. Разом з сусідніми Верблянами,король Ян Казимир дозволив в 1663 році Яну Собєському, тодішньому великому коронному хорунжому і яворівському старості,на заставляння села родині Глембоцьких. У 1678 році Ян Собєський, вже як король, надав декілька ланів поля в Завадові Євстахію Завадовському. У черговому документі, виставленому 29 травня 1684 року в Яворові, Ян III підтвердив привілей короля Владислава IV для місцевої церкви. Водночас надав місцеве попівство священикам: Захару і Андрію, а також їх братам Семену і Теодору, з правом спадкування через їх нащадків. Декілька років пізніше, в 1687 році Ян III передав млин в Завадові Пашатові і його синам Стефану і Василеві.

Селом цікавилася також королева Марія Казимира. У 1698 році наказала Яну Засецькому, адміністраторові посади яворівського старосту віддати завадівське війтівство Мартину Боратинському,саноцькому скарбникові.

Мурована церква Народження Найсвятішої Богородиці, збудована в 1812 році є найважливішим культурним об'єктом на території Завадова. У ній знаходиться цінний іконостас, датований 1713 роком, що походить з сусіднього щеплоцького монастиря. Згідно з даними Мечислава Гембровича, відомого історика мистецтва, є він працею художника Томаша Oсташевича, зв'язаного з колом меценатства Яна III Собєського в Жовкві.